Тема уроку. Україна на карті Європи (усний журнал для учнів 2 класу)
Фраза – напуття: «Тепло моїх долонь і розуму, і серця Я Україні милій віддаю.»
Мета: формувати компетентності:
Ключові: уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії, працювати згідно з правилами роботи в групі;
загальнокультурна – дотримуватись норм мовленнєвої культури; здоров‟язбережувальна – дотримуватись правильної постави за партою;
предметні – поглибити знання учнів про нашу Україну; розвивати творчі здібності школярів, цікавість до рідного краю; виховувати патріотів держави, повагу до її символів, бажання стати гордістю своєї Батьківщини.
Обладнання: дошка, прикрашена дитячими малюнками, вишитим рушником, квітами-символами України; плакат з гіками калини та словами – символами на них.
Хід уроку
І. Організація учнів до уроку
1. Привітання вчителя
. - Дорогі діти, вітаю вас із початком нового навчального року, бажаю міцного здоров‟я, успіхів у навчанні, справжніх друзів і високих досягнень!
2. Вітання учнями один одного
. - Привітайте один одного зі святом знань, посміхніться, скажіть своєму сусідові комплімент, потисніть йому руку.
ІІ. Ознайомлення з темою уроку.
Мотивація навчальної діяльності
Діти, пропоную вам поміркувати та закінчити рядки з вірша Василя Симоненка:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки … (Батьківщину).
(Діти пропонують свої варіанти відповідей, учитель закінчує рядок словами поета.)
Так писав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот і мужній громадянин. Як і рідну матір, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і 25 світлою любов‟ю на все своє життя. От ми з вами і почнемо нашу дорогу до знань з найсвітлішого – з любові до рідного краю.
Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку. Це наша наймиліша у світі Батьківщина.
- Діти, подивіться уважно на дошку. На гілочках куща калини написані слова.
- - Про що ви думаєте, коли їх читаєте?
Калина Дніпро лелека вишиванка Тарас Шевченко барвінок Київ верба тризуб віночок криниця
- Отже, здогадались?
- Так, правильно. Україна – наша Батьківщина – ненька зі своє історією, добротою, щирістю, красою, садочками та полями, над якими вільно та грайливо у безхмарному голубому небі пролітають лелеки… Це найдорожча і найрідніша земля, де ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де звучить чарівна українська пісня. Усі ці слова стосуються нашого рідного краю – України. (Учитель прикріплює по середині табличку зі словом Україна.) - А якими ще словами, близькими за значенням, ми можемо її назвати?
(Батьківщина, рідна сторона, любий край, земля батьків, отчий дім, рідний дім, отча земля, моя держава.)
- Прочитайте тему нашого уроку. (Діти з дошки читають тему «З Україною у серці».)
- - Як ви розумієте ці слова? Що може тримати людина в серці? (Учитель підсумовує відповіді учнів, підводить до висновку.)
- Отже, сьогодні ми з вами розпочинаємо подорож нашою країною. Ми будемо гортати уявні сторінки усного журналу, виконуючи різні завдання, та ще краще пізнавати нашу рідну країну. Під час уроку треба бути старанними і наполегливими, тільки разом ми подолаємо цей шлях.
ІІІ. Осмислення та усвідомлення матеріалу уроку
1. Перегортаємо 1 сторінку «Державні символи України»
Гімн
Україна має славну історію, свої традиції. У 2012 році ми відзначаємо 20 річницю ухвалення Державного гімну, прапора та герба. Це основні національні символи ( знаки, атрибути), які вирізняють один народ від іншого.
15 січня 1992 року - день народження Гімну України.
Гімн - це урочиста пісня, яка звучить на ознаменування сили, слави і могутності держави в урочисті хвилини.
Слова палкі, мелодія врочиста.
Державний гімн ми знаємо усі.
для кожного села, містечка, міста -
Це клич, один з мільйонів голосів.
Це,- наша клятва, заповідь священна, хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
від неї ясне світло навкруги.
Слова до гімну написав український поет Павло Чубинський, музику склав композитор, священик Михайло Вербицький.
( Звучить Гімн України)
Прапор
28 січня 1992 року почалося життя нашого другого символу - Прапору. Він поєднав у собі два кольори. Які?
Що символізують ці кольори? ( Відповіді дітей).
Герб
15 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила Державний Герб. Він називається -тризуб. Народне розшифрування нашого Герба означає " воля".
А ще наш герб нагадує мені таку картину : Мати, Дитина і Батько символізують Любов, Життя і Мужність.
Фізкультхвилинка
УКРАЇНА, (діти розводять руки по сторонах)
РІДНИЙ КРАЙ, (піднімають руки догори)
ПОЛЕ, РІЧКА, (повороти тулуба з розведеними по сторонах руками)
СИНІЙ ГАЙ. (присідають)
ЛЮБО СТЕЖКОЮ ІТИ (ходьба)
ТУТ ЖИВЕМО Я І ТИ ! (за руки)
2 зупинка - «Народні символи України»
- Звичайно, скажеш одне тільки слово «Україна» – і в уяві обов’язково постають тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі, верба край долини…
Діти відгадайте загадку і дізнаєтесь про який народний символ України ми говоритимемо.
- Я – привітний кущик .
Весною білим цвітом зацвітаю.
Восени червоними ягодами вітаю.
Взимку птахів пригощаю. Калина
- Калина в Україні – символ рідної землі і вічної пам’яті про тих, хто у мужній боротьбі віддав своє життя за щастя і волю народу, тому й садять її на могилах загиблих. В одній з народних пісень говориться: «…Звелів собі насипати високу могилу, звелів собі посадити червону калину. Будуть пташки прилітати калиноньку їсти, будуть мені приносити з України вісти.»
- Калина – це і той символ, що пам’ять людську береже, символ безсмертя, невіддільний від життя, це наш духовний світ. Калина символізує духовний потяг до своєї землі, свого берега, своїх традицій.
- Ми теж знаємо пісню про калину. Згадаємо її?
- А зараз відгадай наступну загадку про ще одну рослину яка є символом нашої держави.
Проливала дрібні сльози молода дівиця.
Полоскала довгі коси у чистій водиці . Верба
- Ще в сиву давнину люди шанували вербу. Її оспівували в піснях і легендах, її образ — один з найулюбленіших у народі. Слов'яни вважали вербу символом родинного вогнища. Молодих обов'язково водили навколо куща лози. Ця давня любов до верби народилася, безумовно, від того, що дуже вона гарна, дуже корисна для людини. У нас є навіть свято — Вербна неділя. Було заведено в цей день молоді гілочки верби — святити.
Легенда
Жили колись в одному селі мати Вербена та її дочка Калина. Мудра й мила зростала дівчинка – мало хто вже таких діток пам’ятає. А до того ж чарівниця вона була: всі трави із землі піднімала, пташок лікувала, дерева від хвороб рятувала. Не було дитини вродливішої і добрішої душею. Та довідались про чарівницю Калину вороги. Вирішили її згубити, щоб землю українську багату завоювати, хворості і зло на людей напустити. День був ясний, мов золотом гаптований, коли пішла дівчинка коси травами розчісувати, горобчиків годувати, льон, дощем прибитий із землі піднімати. Довго ходила Калина, стомилася, до криниці прибилася. Схилилася над нею, у жменю води взяла і краплиночку пташці дала. Аж раптом почула рідний неньчин голос із здаля: «Калино, Калино, не пий водиці…» Дівчина дуже хотіла пити й не звернула на це увагу. Та тільки-но перші краплі до губ піднесла, пташина маленька крилом їх знесла. Вдруге воду до губ піднесла – і навік деревом – калиною над водою зросла…
Бігла мати. Плакала. Шукала, та вже доньки любої не застала. Натомість гарне і пишне деревце стояло, сльозинки-намистинки сіяло. Схилилася мати над криницею, затулила серцем ту воду-кровицю і проросла над нею вербицею Минуло від тоді багато років, та матуся-верба все оберігає водні джерела, аби люди ніколи не зазнали лихих чарів.
- А ось ще одна загадка про рослину – символ нашої Батьківщини.
Лист зелений і міцний,
Сніг для нього не страшний,
А коли весну стрічає,
Сині очі розкриває. (Барвінок)
- У нашій народній символіці особливе місце посідає барвінок. Його образ присутній в багатьох ліричних піснях, іграх-веснянках, обрядах. За смисловим навантаженням з хрещатим барвінком може порівнятися лише червона калина. З давніх-давен він уособлює молодість, нев’януче кохання, вірність. Барвінок є символом української культури. Ця невибаглива рослина завжди росла і росте біля українських осель, стелиться вздовж стежин. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Він зеленіє навіть під снігом.
- Наступна загадка чекає щоб ви її розгадали.
Мене б'ють, товчуть, печуть, ріжуть,
А я все терплю і всім добром плачу. Хліб
- Хліб був мірилом життя, культури, жоден обряд не обходився без нього. Святість і пошана до хліба передавалися з покоління в покоління дітям і внукам.
- Хліб на столі. Зайшовши до хати, возрадуймося йому, віддаймо шану тим, хто зростив його. Хай завжди він буде в хаті, прикрашений вишитим рушником. А найпершою молитвою нашою хай буде хвала хлібові, прохання, щоб він не зачерствів, бо, як мовить народ, коли черствіє хліб, то і черствіють душі.
- А от і наступна загадка
Біле поле полотняне,
Рівно ткане, чисто пране,
А по ньому голка ходить,
За собою нитку водить. Рушник.
- В народі кажуть: «Хата без рушників, що родина без дітей».
На Україні існують різні традиції, пов'язані з рушником:
- 3 вишитим рушником приходили в хату, де народилася дитина.
- 3 рушником матері виряджали своїх синів у далеку дорогу.
- Рушником перев'язували сватів.
- Рушники стелять під ноги молодятам, які одружуються і на ньому вони дають обіцянку один одному на вірність.
Гарно оздобленими рушниками накривають кошики з паскою (на Великдень), коли ідуть до церкви.
Рушник. Він є гордістю нашого національного мистецтва, а милуються ним не лише на нашій землі, а й в далеких країнах. Він символізує на лише умілі руки я і чисту душу, і щирі почуття, і повагу до попередніх поколінь, безмежну любов та турботу про прийдешніх.
Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського народу.
3. Перегортаємо 3 сторінку «Ми – актори».
Інсценізація Сценка
Вчитель: Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща.
1 дитина: – До магазину, – там є цукерки.
2 дитина: – Ні, до школи, – там є діти.
3 дитина: – Ні, до річки, – там можна купатись.
4 дитина: – Ні, в садок, – там повно яблук та груш.
5 дитина: – Ні, у поле, – там простір широкий.
Учитель: Але тут увійшла мама. Діти запитують її (хором): – Яка стежка найкраща?
Учитель: Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла... Мати: – Додому, діти! До рідного дому!
- Як ви гадаєте, чому мама так сказала? - А для вас яка стежка найкраща?
4. Перегортаємо 4 сторінку «Народ скаже – як зав’яже».
Гра-конкурс «Хто швидше промовить кінцівку прислів’я»
Рідна сторона – мати, а чужа – … (мачуха).
Людина без Батьківщини, що … (пташка без пісні).
Та земля мила, де … (мати народила).
Всюди добре, а … (дома краще).
Без верби і калини … (нема України).
За рідний край … (життя віддай).
Тільки в ріднім краї… (солов‟ї співають).
- Молодці! А хто з вас може пригадати інші прислів‟я про Україну?
5. Перегортаємо 5 сторінку «Бабусина скринька».
Здавна в українців був звичай – найцінніші речі складати у скриню. Повна скриня – це символ достатку. У цю скриню ми зберемо речі, якими відрізняється український народ від інших народів.
- Попрацюйте в парах. Виберіть ті речі, якими славляться українці.
Плов, вареник, драник.
Лелека, слон, мавпа.
Пальма, калина, ялина.
Вишитий рушник, віяло, матрьошки.
Береза, клен, верба.
Місяць, зірка, тризуб.
Чорнобривці, кактус, гвоздика.
Віночок, хустинка, шапка.
(Діти працюють в парах, підкреслюють на картках потрібні слова. Перевірка відбувається фронтально.)
6. Перегортаємо 6 сторінку «Україна на карті Європи».
Робота з глобусом.
Бесіда
- Земля має форму кулі. Ми з вами вже говорили, що вона поділена на сушу і воду. Хто нагадає мені , яким кольором позначена суша, а яким вода?
- Так, молодці, а ще Земля поділена для зручності на частини , яких є 6. Це Пн. Америка, Пд. Америка, Африка, Австралія, Антарктида і Євразія. І ось Остання частина Євразія поділена на дві Європу і Азію. Наша рідна Україна розташована саме у Європі.
- Та колись давно жителі Європи створили такий союз у якому всі жили б дружно і щасливо. В той час, коли цей союз створювали Україна в нього не увійшла, але хоче приєднатися тепер. І наша влада зробила вже перший крок до цього. Дотримуючись всіх правил громадянам України дозволили без віз приїжджати в країни Європейського союзу. Ось подивіться це прапор Європейського Союзу.
- Символ Європейського Союзу та Ради Європи — синє полотнище з 12 жовтими зірками, які утворюють коло посередині. На тлі блакитного неба Західного світу зірки символізують народи Європи в колі, знаку єдності. Число зірок є незмінним, рівним дванадцяти. Це число символізує досконалість і повноту».
- В офіційному поясненні до рішення Комітету міністрів Ради Європи від 9 грудня 1955 р. , щодо прийняття прапора говориться: «Як дванадцять знаків зодіаку представляють весь Всесвіт, так дванадцять золотих зірок представляють всі народи Європи, і ті, які все ще не можуть брати участі у побудові Європи в єдності і мирі». Автором концепції прапора є Арсен Гейтц, а деталі укладу, пропорцій і кольорів були опрацьовані Полем М. Г. Леві.
- А тепер звернемось до карти світу і знайдемо там свою Україну – вільну і незалежну державу, у якій ми з вами живемо. -Хто знає, у якій частині світу нам треба шукати Україну? (В Європі). - У центрі Європи знаходиться наша держава - Україна.
7. Перегортаємо 7 сторінку «Ми співавтори».
Робота в групах.
Щоб переконатися, яка прекрасна кожному з нас рідна Батьківщина, спробуємо відредагувати строфи у вірші.
(Діти об’єднуються в групи по 5-6 учнів, за малюнками-картками. Завдання для кожної групи розписані на листках.)
І група «Листочки калини»
Моя Батьківщина – це хата й …, (калина)
Що виросла біля … (вікна)
Моя Батьківщина – це вся Україна,
Що в цілому світі …!(одна)
Моя Батьківщина – це села й містечка,
Й верба, що пустила … (гілля)
І річка красива від нас недалечко…
Уся наша рідна …!(земля)
Моя Батьківщина – це будні і …,(свято)
І неба безмежного шир.
Щасливе дитинство, і мама, і …,(тато)
Це радість, це ласка і …!(мир)
ІІ група «Кетяги калини»
Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна – найкраща … (у світі)
Моя Україна – це ліс і озерця, безмежні степи і чарівні … (джерельця) Красиві пейзажі і гори високі, маленькі Струмочки і ріки … (глибокі)
Сади чарівні, мальовничі села,
Моя Україна – це пісня … (весела)
Це щира, багата, як світ, її мова,
Така мелодійна, крилата, … (чудова)
Її обереги – верба і калина, …
Найкраща у світі – моя … (Україна)
Бо нам найрідніша Вітчизна і мати,
То як же нам, дітям, її … (не кохати)
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати … (відкрила)
Вітчизна свята, дорога Україна,
Для кожного з нас ти у світі … (єдина)
(Учні працюють у групах, за потреби користуються підказкою – словами для довідки. Командири команд зачитують отримані вірші. Відбувається перевірка та обговорення.)
7. Перегортаємо 8 сторінку «Ми патріоти».
- Кожен патріот добре знає історію та традиції свого народу. Спробуємо свої сили та дамо відповіді на запитання вікторини.
Вікторина «Чи знаєш ти свою країну?»
* Назва нашої держави? (Україна.)
* Столиця України? (Київ.)
* Основні кольори нашого прапора? (Синій і жовтий.)
* Назвіть державні символи України. (Герб, Гімн, Прапор України.)
* Рослини – символи України. (Верба і калина.)
* Які обереги українського народу ви знаєте? (Віночок, рушник.)
* Яка велика річка протікає на Україні? (Дніпро.)
* Частина світу, в якій знаходиться наша Батьківщина. (Європа.)
* З чим українці зустрічають гостей? (З хлібом-сіллю.)
Дякую, діти, за чудову роботу! Я вірю, що ви ростете справжніми патріотами нашої Батьківщини і обов‟язково прославите її своїми добрими справами.
ІV. Підсумок уроку
1.Створення композиції «Уквітчана Україна ». (Діти на паперових кетягах калини та листочках пишуть побажання для Батьківщини та прикріплюють їх на гілочках калинового куща, що на дошці. Отримується кущ калини із словами, кетягами та листочками.)
- Хай цей калиновий кущ буде символом нашої майбутньої України – соборної, заможної, мирної та рідної всім нам.
2.Заключна бесіда.
- Про яку Україну ви мрієте?
- Що ви вже зараз для цього можете зробити?
3. Слово вчителя.
- Любі діти! Кожен із нас творить своє майбутнє та майбутнє нашої країни. Хоча ви ще навчаєтесь в школі, проте вже будуєте наше спільне майбуття. Закiнчити наш урок я хочу словами вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну»:
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.